2 грудня - День народження Катерини Перелісної

02.12.2014 17:29

Перелісна Катерина Федорівна (1902–1995) — українська письменниця. Справжнє ім'я та прізвище — Катерина Федорівна Глянько (в заміжжі Попова). Псевдоніми і криптоніми — М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс, К. П., П. К., О. М., Клим Пищик.

Народилася 2 грудня 1902 р. на околиці Харкова в родині робітника. Закінчила гімназію ім. Б. Грінченка, потім Харківський інститут народної освіти. У 1919-1931 рр. друкувалася в харківських журналах і газетах. У 1931 р. був репресований чоловік, що очолював Український інститут педагогіки. К. Перелісна втратила роботу, в 1942 р. прибула до Львова. Від переслідувань емігрувала з родиною на Захід, жила в Німеччині, потім у м. Чикаго (США). Доживала віку в старечому притулку, бо син помер раніше. Померла в 1995 р.

Автор книжок «Одарка» (1927), «Євшан-зілля» (1946), «Для малят про звірят» (1952), «Ой, хто там?» (1954), «Три правди» (1967), «Моїй матусі» (1967), «Котикова пригода» (1973), «Віршів для дітей» (1992).

Окремі видання:
  • Перелісна К. Вірші для дітей. — Хмельницький, 1992. — 52 с.  
 
 

Гриб

Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб!
Отакий товстезний,
Отакий грубезний,
Бриль на голові,
А нога в траві.
Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб.

Черевички

От недобрі черевички!
Завжди лізуть до водички!
Неслухняні вони дуже,
Все шукають, де калюжі...
Хлюп та хлюп! - і вже брудні.
Горе мамі... і мені. 

Спека

Ну, та й спека! Ну, жарота!
Хоч би вітер подихнув!
Он Бровко аж під ворота
Яму вирив і заснув!

Ну, а ми - гайда на річку!
Там і верби і вода!
А під лісом є сунички...
Там і спека - не біда! 

Вояка

- А куди ти, синку, йдеш?
- На війну, татусю.
- Нащо ж ти дрючок береш?
- Бо гусей боюся.

- Нащо ж хліба стільки взяв?
- То для пса чужого,
Щоб мене він не займав,
Як піду проз нього.

- А мотузку нащо сплів?
- Прив' язать гармату,
Щоб бува де не згубив,
Як стану тікати. 

Снігу, білий сніжку

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.  

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

Писанка

Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої й нема.
Мамa тілки помагала,
Малювала ж я сама.

Змалювала диву-пташку,
Віцім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала ––
Зіпсивала п’ять яєсь, ––
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодец!»

Я цю писанку, напевно,
Для Івана залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Для потішечки

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки! 

Бідний зайчик

По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий, зайчик плаче,
Змерз він дуже, і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити, де присісти?
Щось поїсти.
Треба швидше у лісочок,
Де стоїть старий пеньочок.
Сніг лапками розгрібати
І корінці там шукати.
Аби кори трохи згризти....
Ой, як хоче зайчик їсти! 

Віхола

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!

Моя ялиночка

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!

Гарне слово

Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
- Мамо, кашки! – кашка є.
- Мамо, чаю! – вже наллє.
- Мамо, спатки! – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
- Мамо, ніжку зав”яжи!
- Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!

 

Дуже раджу всім активно використовувати вірші Катерини Перелісної у своїй роботі.

 

Теги:

Назад